Просмотры 243027 марта 2019

Останній вихід актриси на сцену відбувся 12 березня цього року у прем’єрній виставі «Сторонні серед нас»

Сьогодні, 27 березня, пішла з жuття заслужена актриса України, видатна артистка Національного театру ім. Івана Франка Зінаїда Цесаренко.

Про це повідомили колеги та близькі артистки. Їй було 82 роки. 

Як писав «Главком», лише кілька тижнів тому Зінаїда Цесаренко виконала роль у прем’єрній виставі «Сторонні серед нас», де на сцені прощалась із життям і йшла у безвість. 

Зінаїда Цесаренко народилася у 1936 році в селі Байбуга Кіровського району Кримської області. В колектив франківців Зінаїда Василівна прийшла у 1965 році, маючи досвід роботи в таких театрах: Дніпродзержинському драматичному театрі імені Лесі Українки та Запорізькому музично-драматичному театрі імені Щорса. Дебютом на сцені театру ім. Франка стала роль Ази у виставі «Лиха доля» за М. Старицьким.

Більшість образів, що їх створила актриса, стали істинним надбанням національної сцени: Ганна «Дві сім’ї» М. Кропивницького, Оксана «Майська ніч», Секлета «За двома зайцями» М. Старицького, Климена «Кассандра» Лесі Українки, Поля «Васса Железнова» М. Горького, Тетяна «Суєта», Райська «Житейське море» І. Карпенка-Карого, Донья Інес «Благочестива Марта» Т. де Моліни, Соня «Дядя Ваня» А. Чехова, Юнона «Енеїда» І. Котляревського, Друга жінка «Візит старої дами» Ф. Дюрренматта, Місіс Пірс «Пігмаліон» Б. Шоу, Ліза «Крихітка Цахес» Е. Гофмана.

Зінаїда Василівна відносилася до актрис, які ніколи не зупинялися на досягнутому. Їй був притаманний надзвичайний азарт до роботи, вона була відкритою до експерименту та пошуку, для неї не існувало поняття великих і маленьких ролей. Вона завжди тонко відчувала стиль і жанр вистави. Скільки неймовірних, найтонших нюансів, психологічних, парадоксальних художніх засобів віднайшла актриса для створення надзвичайно зворушливого образу пані Конті у виставі «Соло для годинника з передзвоном» О. Заградника

Невичерпним народним гумором, легкою вдачею були проникнуті образи, що їх створила актриса, у виставах за класиками української літератури: дві Палажки – одна Палажка в «Мартині Борулі» І. Карпенка-Карого і зовсім інша допитлива пліткарка баба Палажка з «Кайдашевої сім’ї» І. Нечуй-Левицького.

Джерело

Вам также может понравиться